В цьому пості я поясню практичну різницю між саджанцями отриманими методом ін-вітро та методом живцювання.
Що таке метод ін-вітро?
Сьогодні часто використовується також поняття «мікророзмноження» – для опису культур органів, тканин або рослинних клітин, які проводяться в штучних середовищах у контрольованих стерильних умовах і спеціальному посуді (in vitro – латинським «у склі») для їхнього вегетативного розмноження. Проте поняття «культура in vitro» набагато ширше, ніж «мікророзмноження», і вживається для всього комплексу маніпуляцій з живими організмами, зокрема з їхніми органами, тканинами та клітинами, які проводяться в стерильних умовах на штучних середовищах.
Виділення культур у стерильних (асептичних) умовах (на стерильних середовищах та в стерильному посуді) цілковито необхідне для видалення будь-яких сторонніх організмів (бактерій, грибків, водоростей, інших організмів) із середовища, в якому воно здійснюється.
Органи, тканини або клітини ростуть на середовищах, що містять компоненти, необхідні для розвитку культивованої рослини (або її частини), але також сприяють розвитку небажаних мікроорганізмів. Під час ініціації та стабілізації культур in vitro органи рослин зменшуються, пагони не встигають здерев’яніти, посилюються темпи росту. Процеси закладення та розвитку органів у культурах in vitro контролюються складом середовища – вмістом мінералів, цукрів, видом регуляторів росту (та іншими складниками), а також такими фізичними умовами, як температура, фотоперіод, тривалість культур у часі, особливості світла, що використовується для їх досвічування, тощо.
Такі саджанці ми висаджуймо в такому розмірі або в плівку або в агротканину
Що таке метод живцювання?
Живцювання — спосіб вегетативного розмноження рослин з використанням регенераційної здатності окремих частин рослини (стебло, листок, корінь). Частини рослини, використовувані для цієї мети, називають живцями. Важливою особливістю живцювання є те, що за допомогою функцій листка забезпечується регенерація кореневої системи на окремих від материнської особини частинах стебла. Для деяких форм рослин — це єдиний спосіб розмноження, а у інших випадках він дає змогу зберегти індивідуальні особливості організму.
На фото саджанець отриманий методом живцювання в травні 2023 року.
В чому спільні ознаки та відмінності цих методів?
- Обидва методи є методами вегетативного розмноження, яке гарантує збереження головних ознак материнської рослини.
- Метод ін-вітро дозволяє отримати саджанці які найбільше підходять для маточної плантації.
- Саджанці отримані методом живцювання більш розвинені та дозволяють доволі суттєво скоротити час до отримання врожаю.
На цьому фото ви бачите той самий саджанець отриманий методом живцювання, який в жовтні 2023 року вже має перший плод шипшини. Саджанці ін-вітро, дають перший врожай тільки на 2 рік вегетації (тобто на 1 сезон пізніше).
На другий рік вегетації саджанці отримані методом живцювання вже дають від 200 до 800 грамів плодів з куща
